пʼятницю, 19 травня 2017 р.

5 актуальних питань про створення Кризового центру для постраждалих від насильства в сім'ї

За час проведення громадської кампанії "Херсон - територія вільна від насильства" за відкриття Кризового центру для постраждалих від насильства в сім'і і спілкування з організаціями, депутатами, громадськістю були типові запитання, відповіді на які я узагальнив і викладаю для ознайомлення.

1. Чому потрібен такий заклад? За оціночними даними 40 000 херсонок (кожна третя) потерпають від насильства в сім’ї та не можуть отримати належної допомоги; Поліція може затримати агресора, лише на 3 год., далі він повертається у сім’ю а жінка яка не має можливостей жити деінде (від 10 до 15 % відсотків постраждалих), вимушена жити з кривдником. Херсон – майже єдиний обласний центр, в якому на сьогодні не має закладу, який надає послуги постраждалим від насильства. Надання допомоги постраждалим від насильства в сім’ї – є державною політикою (ЗУ «Про попередження насильства в сім’ї») та європейським нормами (Стамбульська конвенція).

2. Скільки коштуватиме Кризовий Центр? Це залежить від багатьох змінних: площа центру, функції, вартість комунальних послуг, тощо. За європейськими стандартами, виходячи з потреб громади міста – Херсону потрібен соціальний заклад на 25-30 сімейних місць , з персоналом 7 -12 фахівців. Орієнтовна вартість утримання такого закладу за попередніми розрахунками 1,5 млн. грн. на рік. Створення ж та обладнання центру готові підтримати міжнародні організації (наприклад угорська служба допомоги, яка зацікавлена передати досвід створення подібних закладів в Угорщині)

3. Яка користь? Жінки які постраждали від домашнього насильства (50-70 жінок з дітьми в рік) зможуть отримати належну допомогу, та перебувати в безпеці. За умови створення центру з відділенням корекції поведінки, додатково 200-400 жінок та чоловіків в рік зможуть пройти корекційні програми та навчитись ненасильницьким методам вирішення сімейних конфліктів. 
Економічна вартість одного випадку насильства в сім’ї - в середньому складає 1461$ (дослідження Міжнародної організації «Ла-Страда в Україні», не враховуючи вартості віддалених наслідків для дітей (безпритульність, захворювання, реплікація насильницької моделі поведінки, тощо). Тож робота центру дозволить економити для бюджету 10-18 млн. грн.щороку мінімум.

4. Чому Кризовий центр не створить громадська організація\благодійний фонд/і т.п. ,? Громадські формування не спроможні фінансувати допомогу клієнтам протягом тривалого часу, так як переважна більшість ГО фінансується за рахунок грантів на реалізуються короткотермінових проектів розвитку, якими зазвичай не передбачено фінансування поточної діяльності з надання послуг. Соціальне замовлення як механізм фінансування послуг ГО в Херсоні не працює. Крім того надавати допомогу насамперед має держава. А захищати і допомогати своїм жителям - місцева громада.

5. Чому не надавати послуги постраждалим від насильства на базі Центру матері і дитини чи лікарні?
Для цього не має законодавчих підстав. Мета діяльності Центру матері і дитини (Постанова КМУ 879-2005-п), полягає у профілактиці соціального сирітства, що призводить до ряду обмежень в діяльності закладу, як наприклад: проживання жінок на сьомому-дев'ятому місяці вагітності та матерів з дітьми віком від народження до 18 місяців. Що робити іншим жінкам? Зміна положення – буде означати зміну типу закладу та суперечитиме нормам українського законодавства.
Центр матері і дитини Херсонської міської ради розрахований 10 місць (мати з дитиною) , більшу частину року заклад заповнений на 90-100% відсотків. Тому навіть просто фізично не зможе забезпечити потребу в тимчасовому проживанні жінок, що постраждали від насильства. Також цей заклад відкритого типу та не може виконати вимоги стосовно забезпечення безпеки жінки від насильника.

Нарешті, варіанти розміщення подібного закладу не в окремій будівлі суперечать європейським нормам, в такому разі створення закладу не може бути підтримане міжнародними організаціями.

До речі результати дослідження «Доступність соціальних послуг жінкам, які постраждали від насильства» (ФН ООН ,2014 рік) свідчать про низьку ефективність допомоги, що надається в комплексних закладах у порівняння з закладами де жінки постраждалі від насильства в сім’ї, є єдиною або пріоритетною категорією клієнтів.