історія домашнього насильства: “Голосне мовчання”

Вікторія,  на погляд її  друзів та  батьків, жила звичним, щасливим жіночим життям, мала чудову, престижну роботу, отримувала хорошу заробітню платню і нещодавно вийшла заміж. Гучне весілля, красивий ресторан, все дорого і розкішно і він……коханий.

 Батьки обожнювали свою дівчинку, з дитинства дарували найяскравіше життя, найгарніший одяг та навчання у кращому вузі. У 14 років, Віка зустріла Андрія. Почалася велика історія, довжиною у 12 років. Це її перші відносини, її перший справжній чоловік, який дарував миті радості та любові, а ще дорогі подарунки і красиве життя. Батьки були у захваті від нього, хоча на початку ранні відносини доньки їх лякали. Проте, якщо вона з Андрієм, вони спокійні. А Вікторія все більше почувала себе спокійною без нього, а потім взагалі втратила відчуття спокою. 

Гортаючи об’яви та реклами, які були покладені її помічницею їй на стіл, вона побачила оголошення, «Ліги соціальних працівників» про можливість допомоги жінкам, які потерпають від домашнього насильства, воно викликало довіру і почуття схоже на давно  забуту надію. Вікторія почала розуміти – це її шанс, згадати “спокій», якій вона колись мала і перестати нарешті мовчати. 

Зателефонувавши за вказаним номером психолога, жінка попросила про зустріч.  За голосом було зрозуміло,  що  ситуація критична, жінка у глибокому відчаї, тому домовились зустрітись через півгодини.  Вікторія погодилась почекати, адже мовчала і чекала вже 12 років. Під час зустрічі з психологом,  жінка розповіла про тяжкі фізичні та моральні знущання її чоловіка, про те, як вона хоче дитину, але боїться народжувати від нього. Вона сказала, що мовчання – це найгучніший плач жінки, тільки таке розуміння цього слова вона знає, та мовчить бо не хоче розчаровувати батьків,  для них вона не робить помилок і хибних вчинків, боїться від нього піти, та й вона ж,  врешті решт, його кохає. Вікторія виправдовувала Андрія, вона вірила: він згодом зміниться, має змінитися. 

 З жінкою було заплановано проходження реабілітаційної програми, на що вона охоче згодилась. Завдяки підтримці спеціалістів проекту жінка вирішила покласти край стражданням та розлучитись з чоловіком, все стало на свої місця. Під час розлучення психолог та юрист проекту супроводжували жінку. Вікторія, вже закінчує  індивідуальну психо-корекційну роботу з психологом. «Прийшло  розуміння, що не потрібно мовчати про свою біду» - каже вона.  Психолог проводила роботу і з батьками жінки, адже найбільше молода жінка боялася їх осуду, вони зрозуміли, що за своїм прагненням добра для доньки не помітили, як вони поставили пастку для власної дитини… 

Протидія насильству в сім'ї силами медичних працівників

13 жовтня 2016 напередодні великого духовного свята Покрови, наші фахівці провели інформаційну зустріч з медичними персоналом першого роддому.

Розповіли лікарям про алгоритм дії медичного працівника у випадку звернення постраждалої від домашнього насильства, про необхідність проведення скрінінгу на насильство пацієнток, адже під час вагітності жінки найбільш вразливі. Під час зустрічі були присутні завідуючі та старші медичні сестри всіх відділень (акушерського, пологового та відділення патології, віділення новородженних), також акушери та молодші мед. сестри (загалом 52 особи), було піднято питання з приводу насилля у родинах та методів роботи з такими пацієнтами. національний тренер Богдан Руденко  пояснив, куди звертатись у м.Херсоні, якщо сталося насильство у родині, які закони та служби повинні захищати жертву та покарати кривдника. Розповів також про  проект, який покладає всі свої сили на попередження насильства або, якщо воно сталося, то надає всі види допомог жертві: соціальну, юридичну, психологічну. Спеціально для лікарів були розроблені пам'ятки,  у яких вказані дії медичного працівника з  виявлення та попередження насильства у родинах. Завідуючі та перонал мали можливість задавати питання та отримали всі відповіді, всі залишилися задоволені, тим, що таке важке питання є розкритим і зустріч  стала великою допомогою не тільки у  роботі з пацієнтками-жінками, які часто є жертвами насильства та не знають, що з цим робити, а й  у їхньому особистому житті. 

Навчання патрульних з протидії насильству в сім'ї

В місті Херсоні вже другий тиждень поспіль триває процес навчання патрульних поліцейських за новими західними стандартами.

07 жовтня 2016 року на базі Херсонського факультету Одеського державного університету внутрішніх справ в рамках проекту «Покращення надання соціальних послуг жертвам насильства», який реалізовується за підтримки Європейського Союзу та МБФ «Українська фундація громадського здоров'я» за ініціатив керівництва Громадської організації «Ліга соціальних працівників» та ректорату Херсонського факультету Одеського державного університету внутрішніх справ в рамках навчання патрульних поліції було проведено лекцію по програмі «Підготовка працівників органів внутрішніх справ з питань попередження насильства щодо жінок» на тему: «Удосконалення ефективності діяльності патрульних поліції щодо попередження насильства в сім’ї та співпраця з органами самоврядування».

На лекції увагу учасників заходу було звернуто до особливостей виявлення та розкриття злочинів, пов’язаних з різними проявами форм насильства в сім’ях.

Йшлося також про значення співпраці поліцейських з організаціями громадянського суспільства.

Окрім того, учасники семінару проаналізували правові аспекти попередження насильства, особливості процесу до розслідування злочинів, пов’язаних з проявами різних форм насильства та кваліфікованого підходу до правильності реєстрації випадку та фіксації випадку насильства.

Результатами навчань мають стати підвищення кваліфікації патрульних поліцейських, поліпшення безпеки та рівня боротьби з злочинністю, а також зростання обізнаності громадян про загрози різнорівневих проявів насильства.

Історія домашнього насильства "Батько п'є та б'є"

Про Олександра, якого побив батько, так, що з травмою голови він госпіталізований до дитячої лікарні,  психологу проекту повідомили з центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді.  Хлопець, 16 років зустрів в лікарняній палаті психолога мужньою усмішкою. Сашко легкий у спілкуванні, довірливий. Його життєва історія непроста: в селі одного з районів області,  семеро дітей в родині, він найстарший, мати померла 5 років тому. Діти залишились на батька з бабусею. Вони постійно сварилися, доки бабусі не увірвався терпець, вона переїхала в інше село. 

         За розповіддю Саші, батько періодично випиває горілку, тоді стає злим, чіпляється до дітей чи пропадає на декілька днів з друзяками, тоді діти залишаються наодинці. Зовнішній вигляд хлопця охайний, одяг чистий, навзанки дається підліткова цікавість до того як він виглядає. В розмові, намагається бути зухвалим, хорохориться, але у погляді -  розгубленість та переляк.

Зі слов Сашка, батько звинуватив його в крадіжці грошей, спочатку бив руками, а потім взяв те, що виявилося під рукою-швабру: «Не пам'ятаю як мені вдалося вибити з рук швабру..але у цю мить, поки він за нею тягнувся я зміг вирватися ...». Переляканий підліток в чому був одягнений, без взуття, вибіг з дому. Коли відчув запаморочення, зупинився біля крамнички, після чого, його побачили знайомі і вмовили викликати швидку: «Я відчував, що втомився бігти, але болю ніякий не відчував, тільки ноги подряпав трохи»

       У відділенні поліції він не став писати заяву на батька. Пояснюючи це тим, що він не може так вчинити з рідним батьком: «Як я можу написати заяву на рідного батька. Може зі мною він так і вчинив, але хто доглядатиме за братами і сестрами? В інтернат я не хочу».

Перші дні він не був налаштований повертатися додому, продумував різні варіанти, де може перебувати. Після приходу батька в лікарню, і розмови з ним, змінив свою думку: «Він прийшов і попросив пробачення, сказав, що усвідомив свою провину і, що це більше не повториться, я йому вірю», каже хлопець.

      Пропрацювали ми з ним чотири дні, поки хлопець знаходився в лікарні, склали алгоритм дій, як убезпечити себе  та своїх братів і сестер у такому випадку, в районі випадок переданий службі у справах дітей для здійснення подальших дій з родиною.

«Публікацію здійснено в рамках проекту «Свобода від насильства: покращення доступу до соціальних послуг в Україні», який реалізує МБФ «Українська фундація громадського здоров’я» спільно з ВГЦ «Волонтер», за підтримки Європейського Союзу».