пʼятницю, 24 червня 2016 р.

Насильство в сім'ї, як знайти вихід?

Експерти засвідчують, що дуже часто жінки, які потерпають від домашнього насильства, залишаються в сім'ї, не вживаючи жодних дій при цьому. Існує багато причин, що заважають жінці піти. Серед таких причин можуть бути: страх залишити дітей "без батька"; сором за те, що відбувається в сім'ї, та небажання виносити "сміття з хати"; страх осуду з боку родичів, знайомих; неможливість розміняти житло; тривога з приводу можливості залишитися без фінансової підтримки. Іноді заважають піти релігійні причини. Крім того, часто багатьом жінкам розлучитися з чоловіком заважає величезна мораль-психологічна втома. Вони внутрішньо готові до розриву, цілком усвідомлюють своє становище, проте не мають сил діяти. 
Тож, для того, щоб розірвати насильницькі стосунки, жінці потрібна підтримка від близьких, родичів, а також важливою є професійна допомога (психологічна, юридична, тощо) досвідчених фахівців.
     З низкою таких проблем зустрілась і Оксана, коли в неї просто закінчилося терпіння через щоденні знущання її чоловіка по відношенню до неї.  Ще в вісімнадцять років сильно закохавшись вона одружилась з Миколою. На початку все було як у казці, чоловік просто носив її на руках, він у всьому з нею погоджувався і намагався задовольняти всі її бажання. Їй здавалося, що вона найщасливіша у цілому світі і це не закінчиться ніколи. Пройшов рік і вона завагітніла, радості у подружжя не було меж. Нарешті народилась така бажана і кохана донечка Альбіна.

середу, 22 червня 2016 р.

«Людська небайдужість долає домашнє насильство»

Жінка проходячи повз дитячого майданчика побачила заплакану молоду дівчину років двадцяти, з немовлям. Як виявилося, її побив чоловік та вигнав з дому. Згадавши, що подруга працює психологом у громадської організації Ліга соціальних працівників, та допомагає жінкам постраждалим від насильства в сім’ї, жінка тут же зателефонувала їй.

Не зволікаючи часу психолог прийшла на майданчик де побачила розгублену та налякану дівчину з маленьким голодним дитям. Дівчина розповіла, що чоловік закрив квартиру та поїхав до іншого міста, а їй ніде навіть переночувати і вона просто не знає що робити далі, куди йти з дитиною.

За згодою постраждалої викликали поліцію, та повідомили службу у справах дітей. Працівники служб надали детальні роз’яснення її прав, запропонували допомогу. Тимчасово розмістили дівчину з дитиною у місцевій лікарні, де пролікували дитину від бронхіту. Подруга передала чисті дитячі речі та їжу. Після лікування мама з дитиною переїхала до своїх батьків в інше місто.

І зараз знаходиться під супроводом соціальних працівників. Так небайдужість до біди іншої людини допомогла вирішити скрутну ситуацію. За порадою фахівців, якщо Ви стали свідками насильства, викликайте поліцію. Адже відповідно до міжнародних норм домашнє насильство це злочин.
 «Публікацію здійснено в рамках проекту «Свобода від насильства: покращення доступу до соціальних послуг в Україні», який реалізує МБФ «Українська фундація громадського здоров’я» спільно з ВГЦ «Волонтер», за підтримки Європейського Союзу».

середу, 15 червня 2016 р.

історія насильства: “Я ТЕБЕ НІКОМУ НЕ ВІДДАМ”

“Я не хочу цієї дитини, просто не 
можу забрати її на виховання. 
Чоловік говорить, що не прийме
мене разом з нею, йому й мене 
вистачає у житті для проблем.
Я не бачила доньки та не хочу
бачити, бо я її не люблю!..”
    Слова, які далекі від материнства, були сказані Оленою, яка щойно народила у пологовому будинку гарненьку здорову донечку. До психолога проекту “Удосконалення системи надання послуг з протидії насильства в сім’ї та щодо жінок в Херсонській області” громадської організації “Ліга соціальних працівників України”, звернулася телефоном завідуюча відділення, яка знала, що жінці потрібна допомога і тут їй допоможуть. 
    Після зустрічі з психологом стало зрозуміло, що Олена потерпає від постійного фізичного, психологічного та економічного насилля: чоловік постійно принижує жінку, якщо не виконуються вказівки то фізично карає. Жінка працює посудомийкою в одному з кафе на її заробітну плату живе родина. Чоловік постійно забирає у Олени гроші та видає порціями, лише на свої забаганки. Олена не наважувалася піти від нього, через те, що є сиротою і піти немає куди. Постійно захищає чоловіка, вірить у те, що все зміниться, через страх людського осуду, не розповідала нікому про знущання. Коли завагітніла надіялась, що ситуація зміниться, проте чоловік заявив, що це не його дитина. Олена вирішила відмовитися від доньки, мотивуючи це тим, що не хоче псувати життя, ще одній людині, а своє вже не змінити.
       На першій зустрічі з психологом, жінка відкрилася, побачила, що вихід є з будь-якої ситуації, проте через страх перед чоловіком не змінила свого рішення. Була призначена друга зустріч, психолог проекту не мав наміру здаватися разом з жінкою. На другій зустрічі Олена сфокусувалася на проблемі, навіть придумала ім’я донці. Зрештою жінка відмовилася від доньки та поїхала додому. Через два дні Олена телефоном зв’язалась з психологом проекту і повідомила про те, що зрозуміла, яку велику помилку вчинила. Сказала, що згадавши слова психолога та зустрічі на яких їй вдалося навчитися говорити “ні”, зрозуміла що вона має право на нормальне життя. Вона пішла від чоловіка-кривдника. Одна із співробітниць на роботі допомогла з житлом Почалася велика робота за допомогою юриста та психолога проекту, які постійно супроводжували Олену, вже через три дні дитина була на руках у рідної матері. Юрист допомогла документально все оформити, психолог супроводжувала психологічно. Взявши на руки дитину, Олена промовила: “Як сильно я тебе люблю, як довго я тебе не бачила, Я ТЕБЕ НІКОМУ НЕ ВІДДАМ!. Фахівці проекту і надалі підтримують жінку. Олені належить пройти курс корекційної та реабілітаційної роботи з психологом. Найголовніше – це те, що домашнє насильство припинено і дитина не залишиться сиротою.
«Публікацію здійснено в рамках проекту «Свобода від насильства: покращення доступу до соціальних послуг в Україні», який реалізує МБФ «Українська фундація громадського здоров’я» спільно з ВГЦ «Волонтер», за підтримки Європейського Союзу».