пʼятницю, 24 червня 2016 р.

Насильство в сім'ї, як знайти вихід?

Експерти засвідчують, що дуже часто жінки, які потерпають від домашнього насильства, залишаються в сім'ї, не вживаючи жодних дій при цьому. Існує багато причин, що заважають жінці піти. Серед таких причин можуть бути: страх залишити дітей "без батька"; сором за те, що відбувається в сім'ї, та небажання виносити "сміття з хати"; страх осуду з боку родичів, знайомих; неможливість розміняти житло; тривога з приводу можливості залишитися без фінансової підтримки. Іноді заважають піти релігійні причини. Крім того, часто багатьом жінкам розлучитися з чоловіком заважає величезна мораль-психологічна втома. Вони внутрішньо готові до розриву, цілком усвідомлюють своє становище, проте не мають сил діяти. 
Тож, для того, щоб розірвати насильницькі стосунки, жінці потрібна підтримка від близьких, родичів, а також важливою є професійна допомога (психологічна, юридична, тощо) досвідчених фахівців.
     З низкою таких проблем зустрілась і Оксана, коли в неї просто закінчилося терпіння через щоденні знущання її чоловіка по відношенню до неї.  Ще в вісімнадцять років сильно закохавшись вона одружилась з Миколою. На початку все було як у казці, чоловік просто носив її на руках, він у всьому з нею погоджувався і намагався задовольняти всі її бажання. Їй здавалося, що вона найщасливіша у цілому світі і це не закінчиться ніколи. Пройшов рік і вона завагітніла, радості у подружжя не було меж. Нарешті народилась така бажана і кохана донечка Альбіна.
     Минув місяць після народження дитинки, і чоловіка наче підмінили. Він почав вести себе агресивно, систематично прикладатися до чарки. На зауваження дружини кричав, штовхався. Оксана постійно заспокоювала себе, думала минеться, він просто стомився працювати. Дочка частенько хворіла, що вимагало більше фінансів та і у неї не вистачало на нього часу.
    Потім він постійно став втікати з дому і іноді навіть не приходив ночувати. Коли приходив додому лаявся і бив її. Жінка не знала що робити, як повернути ті лагідні і милі стосунки, що в них були раніше. Адже вони так хотіли дитинку, та після її народження відносини тільки зруйнувалися.  Прийшовши на щомісячний огляд з дитиною в синцях, які невдало затонувала, наткнулась на медсестру, яка погукала її до себе. Жінка без зайвих слів і запитань дала Оксані візитівку з контактними даними психолога проекту "Удосконалення системи надання послуг з протидії насильства в сім'ї, та щодо жінок в Херсонській області" і провела на прийом до лікаря.
  Вдома після побиття вона дістала візитівку і наважилась зателефонувати психологу. Домовилась про зустріч, трішки поговорила і заспокоївшись, що їй є з ким поділитись проблемою лягла спати. Наступного дня вона пішла до фахівця, з яким вона поділилась своїми проблемами їй стало наче легше. Для себе вона вирішила продовжити зустрічі з ним.  Повертаючись додому, вона зрозуміла, що коло замикається, агресія чоловіка посилюється з кожним разом і якщо продовжити терпіти він колись її просто вб'є, а дочку залишить сиротою.
   Прийшовши додому знову наткнулася на чоловіка напідпитку, який почав її штовхати. Діждавшись коли він заснув, зібрала свої і дитячі речі, та вирішила тікати до своєї бабусі. Раніше вона не могла наважитися на цей крок, боячись осуду, та тепер вона твердо знала, що робить все правильно. Вона жила окремо від агресора, разом зі своєю бабусею і любою донечкою. Спочатку було тяжко але психолог допоміг, переадресував її до ЦСССДМ, де Оксані допомогли з речами та предметами особистої гігієни на перший час. Надали юридичні консультації, щодо спільного нажитого майна. Переадресували до відділу поліції.
     Жінка й надалі відвідує психолога, живе разом з бабусею і дочкою, підтримуючи одна одну. На чоловіка склали припис, і дільничий інспектор за ним наглядає. Тепер вона впевнена, що заради уникнення осуду не потрібно терпіти знущань. І з будь-якої ситуації можна знайти вихід, будь-якій проблемі можна знайти вирішення, головне не мовчати, а вчасно звернутись за допомогою.

 «Публікацію здійснено в рамках проекту «Свобода від насильства: покращення доступу до соціальних послуг в Україні», який реалізує МБФ «Українська фундація громадського здоров’я» спільно з ВГЦ «Волонтер», за підтримки Європейського Союзу».